Iwan Franko, „Lis Mykyta”, pieśń I
Przekład: Paulina Chwastek
Przyszła wiosna wspaniała
pełna kwiecia, ciepłem zawrzała.
Jak dziewczyna w poranek majowy.
Ożyły łąki, dąbrowy,
pełne gwaru, rumoru, rozmowy
śpiew wokół doprawdy bajkowy.
Lew co włada nad zwierzyną,
list za listom śle z przyczyną,
porozsyłał na świat cały:
„Bo czas nastał wielkich zborów
więc co tchu do carskich dworów
niechaj śpieszy zwierzyn ród.
Oto idą już tłumami,
jak na odpust z chorągwiami.
Mały, gruby czy sporawy.
Tylko jeden z nich, rudawy
zebrań nie był zbyt ciekawy.
Lis Mikita spod Oszmiany.
Іван ФРАНКО
ЛИС МИКИТА ПІСНЯ ПЕРША
Надійшла весна прекрасна, Многоцвітна, тепла, ясна, Мов дівчина у вінку; Ожили луги, діброви, Повно гамору, розмови І пісень в чагарнику.
Лев, що цар є над звірами, Пише листи з печатками, Розсилає на весь світ: «Час настав великих зборів! Най зійдесь до царських дворів Швидко весь звірячий рід».
Ось ідуть вони юрбами, Мов на відпуст з корогвами — Все, що виє, гавка, квака; Лиш один мов і не чує, В своїм замку, знай, ночує — Лис Микита, гайдамака.
Julian Tuwim. Abecadło
Abecadło z pieca spadło,
O ziemię się hukło,
Rozsypało się po kątach,
Strasznie się potłukło:
I — zgubiło kropeczkę,
H — złamało kładeczkę,
B — zbiło sobie brzuszki,
A — zwichnęło nóżki,
O — jak balon pękło,
aż się P przelękło.
T — daszek zgubiło,
L — do U wskoczyło,
S — się wyprostowało,
R — prawą nogę złamało,
W — stanęło do góry dnem
i udaje, że jest M.
przekład: Anastazja Macewicz
Юліан Тувім. Алфавіт
Алфавіт скотився з печі,
До землі потовк всі плечі,
Розсипаний по кутках,
Кричить від болю „ох!” і „ах!”
І – згубило крапку,
Х – зламало кладку,
Б – животик свій потовкло,
О – аж лопнуло і змовкло,
А – звихнуло ніжку,
П – злякалось трішки,
Т – дашок згубило,
Л – до У скочило,
С – рівненько стало,
Ф – дві щічки надувало,
В – стовпець згубило
і на З змінилось.
„Okean Elzy”, piosenka „Przytul mnie”
Tłum. Aleksandra Szumielewicz
Обійми
Kiedy nastanie dzień- zakończy się wojna. Коли настане день – закінчиться війна. Tam przegrałem siebie, sięgnąłem aż do dna. Там загубив себе, побачив аж до дна. Refren: Приспiв: Przytul mnie czule, przytul mnie czule, przytul mnie Обійми мене, обійми мене, обійми… Tak łagodnie i nie puszczaj. Так лагідно і не пускай. Przytul mnie czule, przytul mnie czule, przytul mnie Обійми мене, обійми мене, обійми… Twoja wiosna przyjdzie i tak. Твоя весна прийде нехай. I już moja dusza, odkłada zbroję też, І от моя душа складає зброю вниз, Czyżby teraz ona tak pragnie ciepłych łez? Невже таки вона так хоче теплих сліз? Refren: Приспiв: Przytul mnie czule, przytul mnie czule, przytul mnie Обійми мене, обійми мене, обійми… Tak łagodnie i nie puszczaj. Так лагідно і не пускай. Przytul mnie czule, przytul mnie czule, przytul mnie Обійми мене, обійми мене, обійми… Twoja wiosna przyjdzie i tak . Твоя весна прийде нехай.
